У магазині іграшок на полиці стояв новенький рюкзачок. Він був синім, з яскравими кишеньками і міцними лямками. На ньому був намальований космонавт.
— Цей рюкзак для мене! — сказав хлопчик Максим, коли побачив його.
Мама купила рюкзачок, і він став належати Максиму. Але був один важливий день — перший день у садочку. І рюкзачок дуже хвилювався.
Увечері перед першим днем Максим наповнив рюкзачок:
— Ось твої олівці. Ось альбом. Ось ланч-бокс з печивом. А ось твій улюблений іграшковий ведмедик Мішко.
Рюкзачок відчував, що всередині стає все важче, але він пишався — його наповнили важливими речами!
Але ніч перед першим днем рюкзачок не спав. Він хвилювався:
“А що, якщо я забуду щось важливе? А що, якщо мої блискавки заклинить? А що, якщо я не сподобаюся новим друзям Максима?”
Старий портфель тата, що стояв у коридорі, помітив це:
— Чому ти не спиш, малий?
— Я хвилююся, — зізнався рюкзачок. — Завтра мій перший день. Я боюся зіпсувати все.
— Знаєш що? — усміхнувся портфель. — Я теж хвилювався у свій перший день. Це цілком нормально!
— Справді?
— Так. Хвилюватися перед чимось новим — це нормально. Це означає, що тобі не байдуже, що ти хочеш зробити все добре.
— Але що, якщо я не впораюся?
— А що, якщо впораєшся? — відповів мудрий портфель. — Ти міцний, у тебе надійні блискавки, зручні кишеньки. Ти створений саме для цього — носити важливі речі і допомагати своєму господарю. Довіряй собі!
Вранці настав той самий день. Максим одягнув рюкзачок на плечі. Рюкзачок відчув тепло хлопчика і трохи заспокоївся.
Коли вони прийшли до садочка, Максим теж хвилювався:
— Мамо, а що, якщо в мене не буде друзів?
— Все буде добре, — заспокоїла мама. — Просто будь собою!
У групі рюкзачок побачив інші рюкзачки — рожевий з принцесою, зелений з динозавром, червоний у горошок. Всі вони теж хвилювалися.
Максим познайомився з іншими дітьми. Вони разом малювали, і Максиму знадобилися олівці.
— Я допоможу! — подумав рюкзачок і легко розстібнув блискавку.
Максим діставав олівці, альбом, потім ланч-бокс. Рюкзачок радів — він справлявся! Він був корисним!
Під час обіду Максим витягнув Мішка і показав іншим дітям:
— Це мій друг Мішко. Він допомагає мені, коли я хвилююся.
— У мене теж є іграшка у рюкзаку! — сказала дівчинка Соня.
Діти подружилися. А рюкзачки теж подружилися між собою.
— Знаєш, — сказав синій рюкзачок рожевому, — я так хвилювався сьогодні. Але виявилося, що все не так страшно!
— Я теж хвилювався! — зізналися інші рюкзачки.
Увечері, коли Максим повернувся додому, він обійняв свій рюкзачок:
— Ти був найкращим сьогодні! Дякую, що був зі мною!
Рюкзачок ледь не заплакав від щастя. Він зрозумів важливу річ: хвилювання перед чимось новим — це нормально. Але коли робиш перший крок, страх відступає, і починається щось чудове — нова пригода, нові друзі, нові можливості!
Запам’ятай:
- Хвилюватися перед чимось новим — нормально
- Всі хвилюються, не тільки ти
- Перший крок — найважчий, але потім стає легше
- Нові початки — це можливість для чогось чудового

Хвилюватись це нормально! Дуже дякую за таку казку!