У великому місті жило багато різного транспорту. Кожна машина думала, що саме вона найважливіша.

Швидка червона Пожежна машина на ім’я Сігналко гордовито їздила вулицями з блимаючими ліхтарями і сиреною.

— Я найважливіша! — гуділа вона. — Я рятую людей від вогню!

Велика жовта Маршрутка на ім’я Швидкуня возила пасажирів.

— Ні, я найважливіша! — бурчала вона. — Без мене люди не доїдуть на роботу!

Величезна Вантажівка на ім’я Силач перевозила важкі речі.

— Та ні! Я найважливіший! — гримів він. — Я найсильніший і можу перевезти багато вантажу!

Маленький жовтий Таксі на ім’я Швидка їздила дуже швидко.

— Я найважливіша! — пищала вона. — Я швидко довожу людей, куди треба!

А невеличка синя Поливальна машина на ім’я Росинка тихо їздила вулицями і поливала квіти та дерева. Ніхто не звертав на неї уваги.

— Я, мабуть, зовсім не важлива, — сумувала Росинка. — Усі такі великі, голосні, швидкі. А я просто поливаю…

Одного дня в місті сталася біда. Страшна посуха! Не було дощу цілий місяць. Земля тріснула, квіти посохли, дерева зів’яли. На вулицях стало брудно від пилу.

— Треба щось робити! — сказав мер міста.

Він покликав весь транспорт на раду.

— Нам потрібно допомогти місту! — сказав мер. — Треба привезти воду з річки і полити все місто. Хто допоможе?

— Я допоможу! — вигукнув Силач-Вантажівка. — Я найсильніший! Я привезу багато води!

Він поїхав до річки, набрав повний кузов води і повернувся. Але його кузов був відкритий, і поки він їхав, вся вода розплескалася!

— Ой, — засмутився Силач. — Я не можу перевозити воду. Вона розливається.

— Дайте мені спробувати! — сказала Швидка-Таксі. — Я швидко з’їжджу і привезу воду!

Але вона була така маленька, що могла привезти тільки одне маленьке відерце води. Це було краплею в морі!

— Я спробую! — запропонувала Швидкуня-Маршрутка.

Але вона була призначена для перевезення людей, а не води. У неї не було місця для великих бочок.

Всі машини намагалися, але нічого не виходило.

Раптом тихий голос сказав:

— А може, я спробую?

Усі обернулися. Це була маленька Росинка!

— Ти? — здивувалися машини. — Але ти така маленька!

— Так, — кивнула Росинка. — Але я створена саме для того, щоб поливати! У мене є спеціальна цистерна для води і спеціальні розпилювачі. Це моя робота!

— Спробуй! — підтримав її мер.

Росинка поїхала до річки. Вона набрала повну цистерну води — вода не розливалася, бо цистерна була закрита. Потім вона повільно їздила вулицями і поливала квіти, дерева, вимивала пил.

Одна цистерна, друга, третя… Росинка працювала цілий день, не втомлюючись.

— Дивіться! — вигукнули люди. — Квіти оживають! Дерева зеленіють! Вулиці стають чистими!

Але Росинка розуміла — одна вона не впорається. Треба полити все місто!

— Друзі, — звернулася вона до інших машин, — допоможіть мені! Силачу, ти можеш допомогти мені швидше набирати воду з річки? Швидка, ти можеш повідомляти людям, де ми зараз поливаємо? Швидкуня, ти можеш возити добровольців, які допоможуть вручну поливати важкодоступні місця? Сігналко, твоя сирена може попередити людей, щоб вони прибрали речі з вулиць перед поливанням?

Машини задумалися. А потім разом вигукнули:

— Так! Ми допоможемо!

І вони почали працювати разом як команда!

Силач швидко возив Росинку до річки, щоб вона набирала воду. Швидка їздила містом і сповіщала людей. Швидкуня возила добровольців. Сігналко своєю сиреною попереджала людей.

За один день вони полили все місто! Квіти розквітли, дерева зазеленіли, вулиці засяяли чистотою.

— Ура! — раділи люди. — Дякуємо, наш транспорт!

Мер подякував усім машинам:

— Ви зробили чудову роботу! І знаєте що? Кожен з вас важливий! Силач — сильний. Швидка — швидка. Швидкуня — вміє возити багато людей. Сігналко — має голосну сирену. А Росинка — вміє поливати. Разом ви — чудова команда!

Машини подивилися одна на одну і усміхнулися.

— Вибачте, — сказав Силач. — Я думав, що я найважливіший. Але тепер розумію — ми всі потрібні!

— Так, — погодилася Швидкуня. — Кожен має свою важливу роль!

— І тільки разом ми можемо зробити велику справу! — додала Росинка.

З того дня всі машини в місті стали друзями. Вони більше не сперечалися, хто важливіший. Вони знали: кожен особливий, кожен потрібний. А найкраще — працювати разом!

Коли в місті траплялася біда — велика чи маленька — всі машини приїжджали допомагати. Разом вони були не просто транспорт. Вони були справжньою командою героїв!

Кінець

---

Запам’ятай:

• Кожен має свою важливу роль
• Не треба думати, що ти найважливіший
• Разом можна зробити більше, ніж поодинці
• Цінуй те, що вміють інші
• Команда сильніша за одинаків