У великій коробці олівців жив маленький синій олівець на ім’я Синько. Він був найменшим олівцем у коробці — всього п’ять сантиметрів завдовжки. Інші олівці були великими, довгими, красивими.

Синько мріяв намалювати щось прекрасне — велику картину про море, небо і чайок. Але коли він дивився на себе, то сумнівався:

— Я такий маленький. Як я можу намалювати щось велике і красиве?

Великий червоний олівець сміявся:

— Ти? Малювати велику картину? Подивися на себе! Ти ж крихітний!

Синько засмучувався. Може, вони праві? Може, він надто малий для великих мрій?

Одного дня художниця, якій належали олівці, почала малювати. Вона взяла великий червоний олівець і намалювала сонце. Потім зелений — і намалювала траву. Жовтий — квіти.

Синько з заздрістю дивився на інших. “Мене вона ніколи не візьме”, — думав він.

Але раптом художниця простягла руку і взяла саме Синька!

— Ти ідеально підійдеш для неба! — усміхнулася вона.

І Синько почав малювати. Він малював небо — спочатку один шматочок, потім ще один, потім ще. Його рука рухалася по паперу, залишаючи красивий синій слід.

“Я роблю це!” — радісно думав олівець. — “Я малюю!”

Але небо було великим, а Синько маленьким. Він малював, малював, і раптом відчув, що стає ще меншим. Він так старався, що його грифель стирався.

— Я стаю ще меншим! — злякався Синько.

Але він не зупинився. Він продовжував малювати, бо знав — небо має бути завершеним. Крок за кроком, мазок за мазком.

Нарешті небо було готове. Художниця поклала Синька назад у коробку. Олівець подивився на себе — він став ще меншим, всього три сантиметри!

— Бачиш? — сказав червоний олівець. — Ти став ще меншим.

Але Синько усміхнувся:

— Так, я став меншим. Але подивіться на картину! Я намалював найбільшу частину — все небо! Я зробив щось прекрасне!

Художниця повісила картину на стіну. Люди приходили і захоплювалися:

— Яке красиве небо!

— Які чудові відтінки синього!

Синько дивився на свою роботу і розумів важливу річ: розмір не має значення. Має значення твоя мрія і твоя наполегливість. Маленький олівець може створити велику красу, якщо не здасться і вірить у себе.

— Знаєте що? — сказав він іншим олівцям. — Можливо, я найменший. Але я намалював небо! Бо я не здався і продовжував малювати, навіть коли ставав все меншим.

Червоний олівець замовк. Йому стало соромно за те, що він сміявся з Синька.

— Вибач мене, — тихо сказав він. — Ти навчив мене, що справжня велич не у розмірі, а у вірі в свою мрію.

З того дня всі олівці в коробці поважали маленького Синька. А він продовжував малювати — небо, море, річки. І кожен раз, стаючи все меншим, він створював щось все більше і прекрасніше.

Запам’ятай:

• Розмір не визначає твої можливості
• Велика мрія важливіша за великий розмір
• Наполегливість перемагає будь-які перешкоди
• Не здавайся, навіть якщо стає важко