У великому старому дубі жила маленька руда білочка на ім’я Пухнастик. Вона весь літо старанно збирала горішки — лісові, волоські, кедрові. У її дуплі лежала ціла гора запасів!

Одного дня до неї завітала подружка білочка Стрибулька:

— Пухнастику, поділися, будь ласка, кількома горішками? Я захворіла минулого тижня і не встигла зібрати достатньо.

— Ні! — відразу відповіла Пухнастик. — Це мої горішки! Я їх збирала!

Стрибулька засмутилася і пішла.

Через кілька днів прийшов їжачок Колючко:

— Білочко, у мене народилися маленькі їжачата. Чи можеш ти поділитися горішками? Я винагороджу тебе грибами восени.

— Ні! — знову відповіла Пухнастик. — Горішки тільки мої!

Так вона відмовляла всім — зайчику, бурундучку, мишці. Пухнастик сиділа в своєму дуплі серед гори горішків і була дуже задоволена собою.

Настала зима. Одного холодного дня почався сильний буревій. Вітер був такий сильний, що зламав гілку, на якій було дупло Пухнастик. Білочка ледве встигла вистрибнути, але всі її горішки розсипалися по снігу і закотилися під сніг.

— Що ж мені тепер робити? — заплакала Пухнастик. — У мене нічого не залишилося! Я замерзну і буду голодувати!

Вона побігла до Стрибульки:

— Вибач мене! Чи можеш ти поділитися зі мною горішками?

Стрибулька усміхнулася:

— Звичайно! Заходь, у мене достатньо для нас обох.

Потім прийшов їжачок Колючко:

— Я приніс тобі грибів, білочко. Ти ж знаєш, я обіцяв.

Зайчик приніс морквину, мишка — зернят, бурундучок — кедрових шишок.

— Але ж я нікому з вас не допомогла! — здивувалася Пухнастик. — Чому ви допомагаєте мені?

— Бо ми друзі, — відповіла Стрибулька. — Справжні друзі діляться і допомагають один одному.

Пухнастик стало так соромно! Вона згадала, як відмовляла всім, хто просив допомоги.

— Вибачте мене, — тихо сказала вона. — Я була жадібною і егоїстичною. Я думала, що якщо поділюся, у мене забракне. Але тепер розумію — коли ділишся, друзі стають ближчими, і вони допоможуть тобі, коли ти потребуватимеш допомоги.

З того дня Пухнастик змінилася. Наступного літа вона знову збирала горішки, але тепер завжди ділилася з друзями. І знаєте що? Друзі теж ділилися з нею — хто грибами, хто ягодами, хто медом.

— Тепер у мене не тільки більше їжі, а й більше друзів! — радісно казала Пухнастик. — Бо щедрість повертається до нас любов’ю і дружбою.

Запам’ятай:

• Ділитися — означає отримувати вдвічі більше
• Щедрість робить друзів ближчими
• Те, що ми віддаємо іншим, повертається до нас
• Справжня дружба — це взаємна допомога